Міністерство освіти України
Національний університет “Львівська політехніка”
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до циклу лабораторних робіт з курсу
“КОМП’ЮТЕРНА СХЕМОТЕХНІКА”
(ЧАСТИНА II)
для підготовки студентів напрямку “Комп’ютерна інженерія”
Затверджено на засіданні кафедри
“Електронні обчислювальні машини”
Протокол № від 2010р.
Львів, 2010
УДК 681.3
Методичні вказівки до циклу лабораторних робіт з курсу “Комп’ютерна схемотехніка” (частина II) для підготовки студентів напрямку “Комп’ютерна інженерія” / Укл. Лавров Г.М., Хомич С.В. – Львів, 2010 – 55 с.
Збірник містить 7 лабораторних робіт. У збірник увійшли лабораторні роботи: “Дослідження мультиплексорів ІС ТТЛ (ТТЛШ)”, “Дослідження суматорів ІС ТТЛ (ТТЛШ)”, “Дослідження АЛП ІС ТТЛ (ТТЛШ)”, “Дослідження асинхронних лічильників ІС ТТЛ (ТТЛШ)”, “Дослідження синхронних лічильників ІС ТТЛ (ТТЛШ)”, “Дослідження регістрів ІС ТТЛ (ТТЛШ)”, “Дослідження ОЗП ІС ТТЛ (ТТЛШ)”.
Укладачі Лавров Г.М., канд. техн. наук, доц.
Хомич С.В., старший викладач.
Рецензенти Вітер Ю.С., канд. техн. наук, доц.
Відповідальний за випуск
Зміст
Лабораторна робота № 8 Дослідження асинхронних лічильників ІС ТТЛ (ТТЛШ). 4
Лабораторна робота № 9 Дослідження синхронних лічильників ІС ТТЛ (ТТЛШ). 11
Лабораторна робота №10 Дослідження мультиплексорів ІС ТТЛ (ТТЛШ). 21
Лабораторна робота № 11 Дослідження суматорів ІС ТТЛ (ТТЛШ). 27
Лабораторна робота № 12 Дослідження АЛП ІС ТТЛ (ТТЛШ). 33
Лабораторна робота № 13 Дослідження регістрів ІС ТТЛ (ТТЛШ). 41
Лабораторна робота № 14 Дослідження ОЗП ІС ТТЛ (ТТЛШ). 49
Література 56
Лабораторна робота № 8 Дослідження асинхронних лічильників ІС ТТЛ (ТТЛШ).
Мета роботи: вивчення та практичне дослідження асинхронних лічильників інтегральних мікросхем ТТЛ (ТТЛШ), контролювання їх роботи за допомогою стенда та осцилографа.
Вимоги до підготовки студентів.
Перед початком виконання лабораторної роботи студент повинен знати:
роботу стенду;
принципи роботи мікросхем, що досліджуються, та їх основні параметри;
монтажні схеми включення мікросхем, що досліджуються.
Студент допускається до лабораторної роботи тільки за умови виконання ним усіх вище перелічених вимог та відповідного оформлення звіту.
Загальні відомості.
Лічильником називають послідовнісний цифровий пристрій, призначений для підрахунку та запам’ятовування числа імпульсів, поданих на його лічильний вхід.
В асинхронних лічильниках відсутня загальна для всіх розрядів синхронізація і перехід в нові стани відбувається послідовно розряд за розрядом, починаючи з вхідного, на який надходять лічильні імпульси. Таким чином асинхронний (послідовний) лічильник можна виконати у вигляді послідовності тригерів, включених в лічильному режимі, для кожного з яких лічильний імпульс формується тригером сусіднього молодшого розряду. Основна перевага асинхронних лічильників - це мінімальні витрати мікросхем і мінімум електричних зв’язків, що спрощує трасування ліній зв’язку та підвищує завадостійкість, основні недоліки – це низька швидкодія та наявність хибних станів на виході за рахунок неодночасного переключення тригерів лічильника.
До ІС ТТЛ (ТТЛШ) асинхронних лічильників відносяться мікросхеми ИЕ2, ИЕ4 та ИЕ5. На рис.11.1 наведено їх умовні графічні позначення.
Рис.11.1.Умовні графічні позначення асинхронних лічильників ТТЛ (ТТЛШ).
Мікросхема ИЕ2 – це 4-розрядний десятковий асинхронний лічильник- подільник на 2, на 5 і на 10, який працює в коді 8421. Його принципова схема наведена на рис.11.2. Перший тригер лічильника може працювати самостійно. Він служить подільником вхідної частоти на 2. Тактовий вхід цього подільника – C0 (вивід 14), а вихід – Q0 (вивід 12). Решта три тригера утворюють подільник на 5. Тактовий вхід при цьому – C1 (вивід 1). Обидва тактових входи спрацьовують по від’ємному перепаду тактових імпульсів.
Лічильник має два входи R0 для скидання (виводи 2 і 3) і два входи R9 для завантаження в лічильник двійкового коду 1001, що відповідає десятковій цифрі 9....
